Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеве минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.
Напередодні Великодня в дитячій бібліотеці була проведена народознавча година "Писанка-символ життя",на якій діти-користувачі ознайомились з історією писанки ,символікою кольорів та орнаментами,які використовуються при писанкарстві.
Також в бібліотеці є постійнодіюча виставка "В океані рідного народу відкривай духовні острови",один з розділів якої присвячений писанці.
Немає коментарів:
Дописати коментар